Тартак - Понад хмарами… текст и перевод песни
На странице представлены текст и перевод с украинского на русский язык песни «Понад хмарами…» из альбомов «Перший комерційний» и «Система нервів» группы Тартак.
Текст песни
Понад хмарами зорі парами розсипаються. Понад росами верби з лозами колихаються. Місяць світиться — світло сиплеться діамантами. Вітер дується, хлопці журяться за дівчатами. Ти знаєш, як я за тобою сумую. Я не знаходжу собі місця — Вибігаю з дому, цілу ніч мандрую Вулицями міста. Самотнього, як я, самотнього, як ти. Міста, що поєднало мене з тобою, Міста, що розлучило тебе зі мною. Я хотів би запитати — навіщо? Та замість відповіді тільки вітер свище… Десь там — у безлюдних провулках, Де лиш бродячі пси блукають, Шукаючи притулку, Шукаючи поживи. В них в очах давно нічого не жевріє, У них нема надії, їм залишається безбарвна безнадія. Їх нічого вже не гріє… Однак я знаю — на цих порожніх вулицях нічого не шукаю — Просто втікаю сам від себе. В своїй уяві знову йду до тебе, Тому що хочу поєднати дві розірвані частини Одного цілого — Ніжного та сильного, чорного та білого. Можливо, я смішний, Можливо, я занадто романтичний, Такий однаково знайомий та однаково незвичний. Все просто — у моїй душі горить багаття! Але я хочу помовчати… Тепер ти маєш щось казати, Катя! Понад хмарами зорі парами розсипаються. Понад росами верби з лозами колихаються. Місяць світиться — світло сиплеться діамантами. Вітер дується, хлопці журяться за дівчатами. А незабаром вийде сонце — я йому зрадію! Тому що кожний новий день дає мені нову надію На те, що ти прийдеш, приїдеш, прилетиш… Та поки що не можу зрозуміти я — куди ж… Куди мені себе подіти доти, Коли відчую на устах своїх солодкий дотик? Коли втоплюся в сяйві темно-карої безодні? Коли це буде? Завтра? Чи, можливо, вже сьогодні? Коли мене в свої обійми забереш ти — Мене всього, без залишку, без решти? Коли дозволиш запірнути в чорні хвилі, Своє тепло розлити у твоєму тілі… А час іде… І скільки кроків ще мені зробити треба, Щоб ніч минула, зникла самота І я таки дійшов до тебе? Здогадуюсь, що там тобі без мене аж нічим не краще! Можливо, трошки легше… Можливо, значно важче… Ти потерпи… Я потерплю — Недовго вже чекати! Але я знову замовкаю… Тепер ти, Катя, маєш щось казати! Понад хмарами зорі парами розсипаються. Понад росами верби з лозами колихаються. Місяць світиться — світло сиплеться діамантами. Вітер дується, хлопці журяться за дівчатами.
Перевод песни
Более облаками звезды парами рассыпаются. Более росами ивы с лозами колышутся. Месяц светится - свет сыплется бриллиантами. Ветер дуется, ребята сокрушаются за девушками. Ты знаешь, как я по тебе скучаю. Я не нахожу себе места - Выбегаю из дома всю ночь путешествую По улицам города. Одинокого, как я, одинокого, как ты. Города, соединило меня с тобой, Города, разлучила тебя со мной. Я хотел бы спросить - зачем? Но вместо ответа только ветер свищет ... Где-то там - в безлюдных переулках, Где только бродячие псы бродят, Ища убежища, Ища пищи. В них в глазах давно ничего не исчезает, В них нет надежды, им остается бесцветная безнадежность. Их ничего уже не греет ... Однако я знаю - на этих пустых улицах ничего не ищу - Просто бегу сам от себя. В своем воображении снова иду к тебе, Потому что хочу совместить две разорванные части Одного целого - Нежного и сильного, черного и белого. Возможно, я смешной, Возможно, я слишком романтичен, Такой одинаково знаком и одинаково необычный. Все просто - в моей душе горит костер! Но я хочу помолчать ... Теперь ты что-то говорить, Катя! Более облаками звезды парами рассыпаются. Более росами ивы с лозами колышутся. Месяц светится - свет сыплется бриллиантами. Ветер дуется, ребята сокрушаются за девушками. А вскоре выйдет солнце - я ему обрадуюсь! Потому что каждый новый день дает мне новую надежду На то, что ты придешь, приедешь, прилетишь ... Но пока не могу понять я - куда же ... Куда мне себя деть до тех пор, Когда почувствую в уста сладкий ощупь? Когда утону в сиянии темно-карему бездны? Когда это будет? Завтра? А может, уже сегодня? Когда меня в свои объятия заберешь ты - Меня всего, без остатка, без остатка? Если позволишь занырнуть в черные волны, Свое тепло разлить в твоем теле ... А время идет ... И сколько шагов еще мне сделать надо, Чтобы ночь прошла, исчезла одиночество И я таки дошел до тебя? Догадываюсь, что тебе без меня даже ничем не лучше! Возможно, немного легче ... Возможно, труднее ... Ты потерпи ... Я потерплю - Недолго уже ждать! Но я опять умолкаю ... Теперь ты, Катя, тебе что-то говорить! Более облаками звезды парами рассыпаются. Более росами ивы с лозами колышутся. Месяц светится - свет сыплется бриллиантами. Ветер дуется, ребята сокрушаются за девушками.