Скрябін - Мудрий бо німий текст и перевод песни
На странице представлены текст и перевод с украинского на русский язык песни «Мудрий бо німий» из альбома «Птахи повернулись» группы Скрябін.
Текст песни
Багато-гато років, як я був дуже малий Всі риби жили в небі, а дерева — в воді А я ходив до школи на високій горі І люди були добрі, я був дуже малий Багато-гато часу і немало вина Старі сухі дерева догоріли дотла Нема кого питати, де я маю піти Не хочуть говорити мої мудрі птахи Земля собі летіла — осінь-літо-зима І небо там висіло, де вже нині нема Я можу набрехати і лишитися сам Я можу написати і забути слова Ходили мої ноги, а не видно слідів Робили мої руки всьо, шо я захотів Дивились мої очі, але їх вже нема Колись ше мої губи говорили слова Приспів: О-о, мудрий, бо німий… Я не хочу того всього за собою забирати І не можу вже ніколи нові гори малювати Плакати не час, ніхто не хоче того знати Тільки сльози будуть довго свої знаки малювати Плакати не час, гаряче море тихо впало Я лишився на піску і там, де риби повмирали Вже не чути наші кроки, там нема чого ходити Я лікарства не шукаю, бо ним можна отравитись Приспів Багато-гато років, як я був дуже малий Всі риби жили в небі, а дерева — в воді А я ходив до школи на високій горі І люди були добрі, я був дуже малий Багато-гато часу і немало вина Старі сухі дерева догоріли дотла Нема кого питати, де я маю піти Не хочуть говорити мої мудрі птахи Приспів
Перевод песни
Много-много лет, как я был очень мал Все рыбы жили в небе, а деревья — в воде А я ходил в школу на высокой горе И люди были добры, я был очень мал Много-гато времени и немало вина Старые сухие деревья догорели дотла Некого спрашивать, где я должен пойти Не хотят говорить мои мудрые птицы Земля себе летела — осень-лето-зима И небо там висело, где уже сейчас нет Я могу наврать и остаться сам Я могу написать и забыть слова Ходили мои ноги, а не видно следов Делали мои руки все, что я захотел Смотрели мои глаза, но их уже нет Когда - то ше мои губы говорили слова Припев: О-О, мудрый, потому что немой… Я не хочу того всего за собой забирать И не могу уже никогда новые горы рисовать Плакать не время, никто не хочет того знать Только слезы будут долго свои знаки рисовать Плакать не время, горячее море тихо упало Я остался на песке и там, где рыбы умерли Уже не слышны наши шаги, там нечего ходить Я лекарства не ищу, потому что им можно оправиться Припев Много-много лет, как я был очень мал Все рыбы жили в небе, а деревья — в воде А я ходил в школу на высокой горе И люди были добры, я был очень мал Много-гато времени и немало вина Старые сухие деревья догорели дотла Некого спрашивать, где я должен пойти Не хотят говорить мои мудрые птицы Припев