Очеретяний кіт - Електричка текст и перевод песни
На странице представлены текст и перевод с украинского на русский язык песни «Електричка» из альбома «Мандрівка в Косаківку» группы Очеретяний кіт.
Текст песни
Моя електричка везе мене з дому до дому. Дивлюсь за вікно, на осінні пейзажі сумні. Це воля, цей простір — вони не потрібні нікому. А, може, це просто від втоми здається мені. Сусіда мій пляшку дістав, він розказує з смаком, Як він воював з москалем за свободу Чечні. Він майже все бреше, але наливай, гайдамако, — Ти, хоч і далекий, а все ж таки родич мені. Поміж містом і селом — рудий вечір за вікном. І тому отут, в вагоні, лиця людей червоні. Від тюрми і до тюрми Мчать по рейках дві юрби. І нікому не вдається Вийти там, де заманеться. Красуне моя, наша зустріч — як постріл в дорозі. Якби не вагон, не оці паралельні шляхи, Ми вийшли б з тобою і впали в отім верболозі, А зверху Господь відпускав би всі наші гріхи. Поміж містом і селом — рудий вечір за вікном. І тому отут, в вагоні, лиця у людей червоні. Від тюрми і до тюрми Мчать по рейках дві юрби. І нікому не вдається Вийти там, де заманеться. Нас губить не кривда, не зрада, а болісна звичка Робити покірно все те, що обридло вже вкрай. Від дому до дому бездомних везе електричка, — Від пекла до пекла летить, проминаючи рай. Поміж містом і селом — рудий вечір за вікном. І тому отут, в вагон, лиця у людей червоні. Від тюрми і до тюрми Мчать по рейках дві юрби. І нікому не вдається Вийти там, де заманеться.
Перевод песни
Моя электричка везет меня из дома в дом. Смотрю в окно, на осенние пейзажи грустные. Это воля, это пространство - они не нужны никому. А, может, это просто от усталости кажется мне. Сосед мой бутылку достал, он рассказывает со вкусом, Как он воевал с солдатом за свободу Чечни. Он почти все врет, но наливай, Гайдамак, - Ты, хоть и дальний, а все же родственник мне. Между городом и деревней - рыжий вечер за окном. И поэтому здесь, в вагоне, лица людей красные. От тюрьмы и в тюрьму Мчатся по рельсам две толпы. И никому не удается Выйти там, где захочется. Красавица моя, наша встреча - как выстрел в дороге. Если бы не вагон, не эти параллельные пути, Мы вышли бы с тобой и упали в отим ивняке, А сверху Господь отпускал бы все наши грехи. Между городом и деревней - рыжий вечер за окном. И поэтому здесь, в вагоне, лица у людей красные. От тюрьмы и в тюрьму Мчатся по рельсам две толпы. И никому не удается Выйти там, где захочется. Нас губит не обижает, не предательство, а мучительная привычка Делать покорно все то, что надоело уже до предела. От дома к дому бездомных везет электричка - От ада в ад летит, минуя рай. Между городом и деревней - рыжий вечер за окном. И поэтому здесь, в вагон, лица у людей красные. От тюрьмы и в тюрьму Мчатся по рельсам две толпы. И никому не удается Выйти там, где захочется.