Тартак - Понад хмарами… текст и перевод песни
На странице представлены текст и перевод с украинского на русский язык песни «Понад хмарами…» из альбомов «Перший комерційний» и «Система нервів» группы Тартак.
Текст песни
Понад хмарами зорі парами розсипаються.
Понад росами верби з лозами колихаються.
Місяць світиться — світло сиплеться діамантами.
Вітер дується, хлопці журяться за дівчатами.
Ти знаєш, як я за тобою сумую.
Я не знаходжу собі місця —
Вибігаю з дому, цілу ніч мандрую
Вулицями міста.
Самотнього, як я, самотнього, як ти.
Міста, що поєднало мене з тобою,
Міста, що розлучило тебе зі мною.
Я хотів би запитати — навіщо?
Та замість відповіді тільки вітер свище…
Десь там — у безлюдних провулках,
Де лиш бродячі пси блукають,
Шукаючи притулку,
Шукаючи поживи.
В них в очах давно нічого не жевріє,
У них нема надії, їм залишається безбарвна безнадія.
Їх нічого вже не гріє…
Однак я знаю — на цих порожніх вулицях нічого не шукаю —
Просто втікаю сам від себе.
В своїй уяві знову йду до тебе,
Тому що хочу поєднати дві розірвані частини
Одного цілого —
Ніжного та сильного, чорного та білого.
Можливо, я смішний,
Можливо, я занадто романтичний,
Такий однаково знайомий та однаково незвичний.
Все просто — у моїй душі горить багаття!
Але я хочу помовчати…
Тепер ти маєш щось казати, Катя!
Понад хмарами зорі парами розсипаються.
Понад росами верби з лозами колихаються.
Місяць світиться — світло сиплеться діамантами.
Вітер дується, хлопці журяться за дівчатами.
А незабаром вийде сонце — я йому зрадію!
Тому що кожний новий день дає мені нову надію
На те, що ти прийдеш, приїдеш, прилетиш…
Та поки що не можу зрозуміти я — куди ж…
Куди мені себе подіти доти,
Коли відчую на устах своїх солодкий дотик?
Коли втоплюся в сяйві темно-карої безодні?
Коли це буде? Завтра? Чи, можливо, вже сьогодні?
Коли мене в свої обійми забереш ти —
Мене всього, без залишку, без решти?
Коли дозволиш запірнути в чорні хвилі,
Своє тепло розлити у твоєму тілі…
А час іде… І скільки кроків ще мені зробити треба,
Щоб ніч минула, зникла самота
І я таки дійшов до тебе?
Здогадуюсь, що там тобі без мене аж нічим не краще!
Можливо, трошки легше…
Можливо, значно важче…
Ти потерпи… Я потерплю —
Недовго вже чекати!
Але я знову замовкаю…
Тепер ти, Катя, маєш щось казати!
Понад хмарами зорі парами розсипаються.
Понад росами верби з лозами колихаються.
Місяць світиться — світло сиплеться діамантами.
Вітер дується, хлопці журяться за дівчатами.
Перевод песни
Более облаками звезды парами рассыпаются.
Более росами ивы с лозами колышутся.
Месяц светится - свет сыплется бриллиантами.
Ветер дуется, ребята сокрушаются за девушками.
Ты знаешь, как я по тебе скучаю.
Я не нахожу себе места -
Выбегаю из дома всю ночь путешествую
По улицам города.
Одинокого, как я, одинокого, как ты.
Города, соединило меня с тобой,
Города, разлучила тебя со мной.
Я хотел бы спросить - зачем?
Но вместо ответа только ветер свищет ...
Где-то там - в безлюдных переулках,
Где только бродячие псы бродят,
Ища убежища,
Ища пищи.
В них в глазах давно ничего не исчезает,
В них нет надежды, им остается бесцветная безнадежность.
Их ничего уже не греет ...
Однако я знаю - на этих пустых улицах ничего не ищу -
Просто бегу сам от себя.
В своем воображении снова иду к тебе,
Потому что хочу совместить две разорванные части
Одного целого -
Нежного и сильного, черного и белого.
Возможно, я смешной,
Возможно, я слишком романтичен,
Такой одинаково знаком и одинаково необычный.
Все просто - в моей душе горит костер!
Но я хочу помолчать ...
Теперь ты что-то говорить, Катя!
Более облаками звезды парами рассыпаются.
Более росами ивы с лозами колышутся.
Месяц светится - свет сыплется бриллиантами.
Ветер дуется, ребята сокрушаются за девушками.
А вскоре выйдет солнце - я ему обрадуюсь!
Потому что каждый новый день дает мне новую надежду
На то, что ты придешь, приедешь, прилетишь ...
Но пока не могу понять я - куда же ...
Куда мне себя деть до тех пор,
Когда почувствую в уста сладкий ощупь?
Когда утону в сиянии темно-карему бездны?
Когда это будет? Завтра? А может, уже сегодня?
Когда меня в свои объятия заберешь ты -
Меня всего, без остатка, без остатка?
Если позволишь занырнуть в черные волны,
Свое тепло разлить в твоем теле ...
А время идет ... И сколько шагов еще мне сделать надо,
Чтобы ночь прошла, исчезла одиночество
И я таки дошел до тебя?
Догадываюсь, что тебе без меня даже ничем не лучше!
Возможно, немного легче ...
Возможно, труднее ...
Ты потерпи ... Я потерплю -
Недолго уже ждать!
Но я опять умолкаю ...
Теперь ты, Катя, тебе что-то говорить!
Более облаками звезды парами рассыпаются.
Более росами ивы с лозами колышутся.
Месяц светится - свет сыплется бриллиантами.
Ветер дуется, ребята сокрушаются за девушками.