Олександр Пономарьов - Чомусь так гірко плакала вона текст и перевод песни
На странице представлены текст и перевод с украинского на русский язык песни «Чомусь так гірко плакала вона» из альбома «Найкраще» группы Олександр Пономарьов.
Текст песни
Вже серце виривалося з тенет
І прагнуло відчути подих волі,
Знайти хвилину радості у долі,
Шукати між зірок і між планет.
між зірок і між планет.іж зірок і між планет.
між зірок і між планет.іж зірок і між планет.
Чомусь так гірко плакала вона,
Ховаючи обличчя у долонях,
І щось боліло у грудях і у скронях,
І в душу не приходила весна.
Чомусь так гірко плакала вона,
І сльози витирала мов дитина,
Покарана за провину,
Покарана, залишена одна…
Покарана, залишена одна…
Покарана, залишена одна…
Чомусь так гірко плакала вона,
Ховаючи обличчя у долонях,
І щось боліло у грудях і у скронях,
І в душу не приходила весна.
Зруйнова всесильним почуттям,
Так втомлена самотнім існуванням,
Чи варто говорити про кохання,
Тоді, коли прощаєшся з життям?
Тоді, коли прощаєшся з життям?
Тоді, коли прощаєшся…
Чомусь так гірко плакала вона,
Ховаючи обличчя у долонях,
І щось боліло у грудях і у скронях,
І в душу не приходила весна.
І в душу не приходила весна.
Перевод песни
Уже сердце вырывалось из сетей
И стремилось почувствовать дыхание свободы,
Найти минуту радости в судьбе,
Искать между звезд и между планет.
между звезд и между планет.иж звезд и между планет.
между звезд и между планет.иж звезд и между планет.
Почему так горько плакала она,
Пряча лицо в ладонях,
И что-то болело в груди и в висках,
И в душу не приходила весна.
Почему так горько плакала она,
И слезы вытирала как ребенок,
Наказана за вину,
Наказана, оставленная одна ...
Наказана, оставленная одна ...
Наказана, оставленная одна ...
Почему так горько плакала она,
Пряча лицо в ладонях,
И что-то болело в груди и в висках,
И в душу не приходила весна.
Зруйнова всесильным чувством,
Так уставшая одиноким существованием,
Стоит ли говорить о любви,
Тогда, когда прощаешься с жизнью?
Тогда, когда прощаешься с жизнью?
Тогда, когда прощаешься ...
Почему так горько плакала она,
Пряча лицо в ладонях,
И что-то болело в груди и в висках,
И в душу не приходила весна.
И в душу не приходила весна.